За даними ВООЗ, щороку від захворювань, пов’язаних з тютюнопалінням, помирає 4 млн. чол. або 1 людина за кожні 8 секунд. В усьому світі ця шкідлива звичка є однією з найголовніших причин смертності, яку, за бажання, людство могло б відвернути. Але якщо така ситуація продовжуватиметься й надалі, 500 мільйонів людей або 9 % населення світу ризикує померти від куріння. Адже цигарки стають основною причиною смерті та інвалідності в усьому світі і забирають більше життів, ніж СНІД, туберкульоз, дорожньо-транспортні пригоди, вбивства і самогубства разом взяті. Курці, у більшості випадків, скорочують своє життя на 10–15 років.
Наслідки тютюнопаління пов’язані з арсеналом небезпечних захворювань. Зокрема ця шкідлива звичка є причиною серцевих нападів, інсультів, хронічних бронхітів, емфізем, різних видів онкозахворювань, особливо раку легень. Адже 11 з 12 хворих, які помирають від раку легень, були курцями. Серед людей віком від 30–40 років, які полюбляють цигарки, інфаркти трапляються в 5 разів частіше, ніж серед тих, хто цієї шкідливої звички не має. Викурювання однієї цигарки завдає організмові такої ж шкоди, як і півторадобове перебування на загазованій автомагістралі.
Жінки, які палять, у 10 разів частіше залишаються безплідними, у чоловіків розвивається імпотенція. Курці страждають від кашлю, задишки, дефектів шкіри.
Дим цигарок містить смоли, до складу яких входить понад 4 тис. хімічних речовин. Відомо, що 43 з них викликають онкозахворювання. Серед них: ціанід, бензол, метиловий спирт, ацетилен (його використовують для зварювання металу) та ін. Головним елементом цигаркового диму є нікотин – речовина, яка викликає у людини сильну наркотичну залежність.
Саме тому подолати цю шкідливу звичку важко навіть тим, хто дуже сильно цього хоче. Нікотин викликає в людини дуже сильну наркотичну залежність. На відміну від героїну чи кокаїну, нікотин не викликає у людини яскраво вираженого стану оп’яніння, тому його силу часто недооцінюють. Однак легкий стан ейфорії від куріння викликає потяг до нього і людині хочеться відчути цей стан знову і знову. Нікотин дійсно впливає на настрій, заспокоює. Але відчуття напруженості, яке знімають цигаркою, частково виникає саме в результаті потягу до нікотину. Кинути палити важко ще й тому, що це – поведінкова звичка, яка укорінилася в повсякденному житті.
Бажаючим кинути палити можна дати кілька порад:
· визначте день припинення куріння. Назвіть його Днем Здоров’я. бажано, щоб він був у межах двох тижнів з моменту прийняття рішення;
· в цей День Здоров’я у Вас виникає думка «Та, я сьогодні ще трохи покурю, а завтра вже точно кину палити – одразу ж змінюйте її на протилежну – «Сьогодні я протримаюсь і курити не буду, а завтра дозволю собі трохи покурити». І нехай це налаштування буде присутнє кожен день;
· поступово зменшуйте кількість викурених сигарет на 1-3 штуки перед Днем Здоров’я;
· намагайтеся до кінця не викурювати цигарку, оскільки в її останній частині міститься найбільше шкідливих речовин;
· зменшуйте кількість затяжок і збільшуйте перерви між ними;
· під час куріння намагайтеся рідше тримати цигарку в роті;
· не залишайте в кімнаті недокурки – викидайте їх одразу;
· щоразу збільшуйте інтервал між курінням, не робіть глибоких затяжок;
· не купуйте сигарет, просіть їх у перехожих;
· попросіть родичів, знайомих, друзів підтримати Вас у цьому починанні;
· було б добре, якби відвикати від куріння Ви розпочинали з кимось із своїх друзів – матимете можливість поділитися успіхами або невдачами, проаналізувати їх причини, одержати підтримку, своєчасну пораду;
· своїх знайомих попросіть категорично відмовляти Вам у проханні дати закурити;
· урізноманітьте своє харчування овочами, фруктами, молочними продуктами та ін.
Ми навели лише невелику частину найбільш важливих порад для тих, хто вирішив кинути палити. Може краще взагалі не починати курити??? Проте поруч з заходами необхідна і відповідальна позиція кожного з нас. До прикладу, на зупинках дорослі палять цигарки (п’ють пиво, вживають «міцні» словечка) в присутності дітей, зовсім не думаючи про те, що в цей момент вони теж виховують їх. Так, переважна більшість дорослих не думає про це, натомість чути нарікання: «Ой, яка ж тепер невихована молодь пішла…»